Земля
Земля – це третя планета від Сонця. З космосу має вигляд гарної блакитної кулі.
Земля обертається навколо Сонця еліптичною орбітою із середньою швидкістю 29785 м/с на середній відстані 149,6 млн км з періодом, що приблизно дорівнює 365,24 доби.
Земля має форму геоїда. Середній радіус 6371,032 км, екваторіальний – 6378,16 км, полярний – 6356,777 км. Площа поверхні 510 млн км 2 , обєм – 1,083 х 10 12 км 3, середня густина – 5518 кг/м 3, маса – 5976 х 10 21 кг. Температура на поверхні від -90oС до +70 oС. Земля має повітряну атмосферу. Понад 70% поверхні вкрито водою. Період обертання навколо своєї осі становить 23 год 56 хв 4,1 с. Обертання навколо своєї осі спричиняє зміну дня і ночі, а нахил до осі екліптики разом з обертанням навколо Сонця спричиняють зміну пір року.
Гравітаційне поле нашої планети зумовлює існування атмосфери, загальна маса якої становить 5,15 х 10 15 т. Вона складається з повітря – суміші азоту 78,08%, кисню 20,95%, аргону 0,93%, вуглекислого газу 0,03%, інше це водяна пара, інертні та інші гази. Атмосфера захищає все живе від згубного впливу космічного випромінювання.
Атмосфера Землі включає: тропосферу до 15 км, стратосферу від 15 до 100 км, йоносферу від 100 до 500 км. Між тропосферою і стратосферою розміщується перехідний шар – тропопауза. У стратосфері утворюється озоновий екран, який захищає все живе від космічного випромінювання. Ще вище розміщуються мезосфера, термосфера, екзосфера.
Земля має магнітне та електричне поле. Магнітне поле генерується в рідкому металевому шарі ядра.
Було встановлено, що внутрішня будова планети по вертикалі має шари: тверда кора, мантія, ядро. Найтонший зовнішній шар це тверда кора. Середня її глибина 35 км. За хімічним складом складається з кисню (46,6%), кремнію (27,7%), алюмінію (8,1%), заліза (5%), кальцію (3,6%) та інших хімічних елементів. Загальна маса земної кори становить 0,8% від маси Землі. Вона відокремлена від мантії чіткою межею.
Від поверхні до центра Землі збільшується тиск, густина і температура яка досягає 6000 oС. У центрі планети знаходиться ядро – найгустіша частина земних надр. Радіус Ядра 55% від радіуса планети, а маса близько 30%. Земне ядро ділиться на зовнішнє і внутрішнє з радіусом 1270 км. Перехідна зона між ними – близько 5 км. Бід час досліджень вдалося з’ясувати, що тверде ядро утворилося близько 1 -1,5 млрд років тому і за рік його радіус збільшується на 1міліметр.
Місяць
Місяць – єдиний природний супутник нашої планети. Він має кулясту форму діаметром 3475 км. Маса в 81 раз менша від маси Землі, густина 0,6 від густини Землі, а прискорення вільного падіння в 6 раз менше від земного. Сонячна доба на Місяці триває 29,5 земної доби. На супутнику немає води в рідкому стані і практично немає атмосфери. За місячний день (15 земних діб) поверхня встигає нагрітись до +130 oс. А вночі вихолонути до – 170 oС. Без газової атмосфери він підданий впливу усіх видів електромагнітного випромінювання Сонця і ударам метеоритних тіл різного розміру.
Неозброєним оком на поверхні помітні світлі й темні ділянки. Темні названо морями, на них припадає 16,9% поверхні. Світлі названо материками, вони характеризуються наявністю гір і кратерів.
Першу детальну місячну карту склав польський учений Ян Гевелій у 1647 р. У 1959 р., коли апаратом «Луна 3» було вперше сфотографовано протилежний (невидимий) бік Місяця, з’явилася перша повна карта Місяця.
На місячній поверхні є дуже велика кількість кратерів, від мікроскопічних до 100 км у діаметрі. Великі й середні кратери названо на честь видатних учених.
Поверхневий шар складається з дрібних шматків реголіту завтовшки приблизно 10 м. За хімічним складом місячні породи дуже близькі до базальтових порід Землі. Породи місячних морів відрізняються високим умістом оксидів заліза і титану, місячних материків вмістом оксидів алюмінію. Нещодавно було виявлено запаси водяного льоду в полярних областях.
Внутрішню будову вдалося вивчити за записами струсів від ударів метеоритів. Під шаром реголіту розміщується кора, товщина якої різна на видимому (60 км) і на зворотному (100 км) боках. Під корою розміщуються мантія товщиною приблизно 1000 км. В центрі місяця існує металеве ядро радіусом 300 км, маса якого лише близько 3% від загальної маси супутника.
Найважливіший вплив Місяця на Землю полягає в тому, що він стабілізує клімат. Без Місяця земна вісь коливалася б набагато сильніше.
Учені з’ясували, що Земля відштовхує від себе Місяць. Він віддаляється через припливи і відливи приблизно на 3,8 см в рік. Ця швидкість постійно збільшується і причини цього невідомі. Це помітно впливає на нашу планету.