Oul

Планети гіганти
Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун

Юпітер

Планета Юпітер

Юпітер – це п’ята планета від Сонця. Вона є найбільшою за розміром в Сонячній системі. Маса його в 2,5 раза більша за масу всіх разом узятих планет системи. Юпітер це газоподібне тіло з дуже потужною атмосферою, що складається переважно з водню та гелію. Діаметр – 43000 км. Середня відстань до Сонця - 778,57 млн км. Температура на поверхні - - 140oС. Період обертання по орбіті – 11,86 року. Планета обертається навколо своєї осі швидше, ніж будь яка планета Сонячної системи. Період обертання на екваторі – 9 год 50 хв 30 с, а на середніх широтах на 5 хв 10 с швидший. Через швидке обертання екваторіальний радіус більший від полярного. Відстань до Землі змінюється в межах від 588 до 967 млн км. Природних супутників – 79.

Через те, що за середньою густиною переважають водень і гелій, Юпітер схожий на зорі. У планет - гігантів не має твердої поверхні. Через швидке обертання і сильні вітри, хмари, що ми спостерігаємо, витягуються у смуги паралельно екватору. Хмари мають різний колір через домішки аміачних, метанових та інших сполук. Світлі й темні смуги в атмосфері пояснюються різними зонами тиску.

Для всіх планет – гігантів характерні світлі й темні овальні плями. На Юпітері найбільш помітна – Велика Червона Пляма. Це величезний і дуже стійкий вихор.

У полярних шапках Юпітера спостерігається явище, схоже на північне сяйво.

Внутрішня будова - це оболонки з густиною, що збільшується до центра планети. На дні атмосфери завтовшки 1500 км міститься шар газорідкого водню товщиною близько 7000 км. На рівні 0,88 радіуса, де температура 6200oС, водень переходить у рідкомолекулярний стан і ще через 8000 км – у рідкий металевий стан. У центрі планети є тверде ядро, що складається із оксидів кремнію, магнію, заліза з домішками. Внутрішнє ядро діаметром 25000 км є металосилікатне з домішками води, аміаку, метану, оточене гелієм. Температура, висота якої пояснюється повільним гравітаційним стисканням, становить 23000oС.

На рівні 0,77 радіуса водень набуває властивостей металу. Тут він стискається так сильно, що електрони залишають свої атоми і вільно переміщуються. Це є причиною магнітного поля, напруженість якого у 12 разів більша від земного. У 1979 р., за допомогою космічних апаратів, у Юпітера було виявлено кільця, які складаються з дуже дрібних пилинок. Товстий тор – відомий як кільце - гало. Дуже тонке головне кільце і два широких зовнішніх кільця – павутинні кільця.

Сатурн

Планета Сатурн

Сатурн – це шоста планета від Сонця та друга за величиною, оточена добре видимими кільцями. Диск планети помітно сплюснутий на полюсах. Екваторіальний радіус – 60300 км, а полярний – 54400 км. Екваторіальний діаметр верхньої межі хмар – 120536 км. У Сатурна найменша густина з усіх планет Сонячної системи.

Середня відстань до Сонця – 1430 млн км. Середня температура – 170oС. По орбіті обертається із середньою швидкістю 9,69 км/с, приблизно за 29,46 року. Відстань до Землі змінюється в межах від 1195 до 1660 млн км. Період обертання навколо своєї осі 10 год 34 хв 13с. Маса Сатурна в 95 разів більша від маси Землі. Магнітне поле трошки слабше. Природних супутників 62, найбільший – Титан.

Із Землі, в аматорський телескоп, можна розгледіти кілька кілець, відділених між собою темними проміжками. Фото, отримані із допомогою космічних апаратів, показали, що кільця Сатурна утворені великою кількістю кілець. Вони складаються із частинок криги, пилу, кам’яних уламків. Рухаються навколо планети ніби супутники. Товщина окремого кільця не перевищує 30 м, а разом усіх узятих 2 км. Передбачають, що в атмосфері міститься 94% водню і 6% гелію.

Уран

Планета Уран

Уран – це сьома планета від Сонця та третя за величиною. За температури -217oС у верхніх шарах воднево – гелієвої атмосфери утворюється метановий туман. Він добре поглинає червоні промені і відбиває блакитні й зелені промені. Тому планета має гарні зеленувато – блакитні кольори. В атмосфері не спостерігається жодних помітних збурень.

Вісь обертання майже горизонтальна. Напрямок обертання протилежний напрямку обертання навколо Сонця. Орбіта майже колова. Середня відстань до Сонця -2871 млн км. Діаметр – 51000 км. Середня температура – 200oС. Один рік – 84,01 земного року. Період обертання навколо своєї осі – 17 год. Природних супутників – 27. Темних кілець – 11. Через те, що у складі планети є велика кількість льоду ( водного, аміачного, метанового), її вважають крижаним гігантом. Густина – 1,270 г/см3.

Кільця розміщені в площині екватора на відстані від 42 до 51,4 тис км від центра планети. Ширина кілець від 1 до 8 км, лише у найбільшого змінюється від 22 до 93 км. Товщина не перевищує 1 км. Складаються з пилу і невеликих твердих темних часток.

Основна частка, від загальної маси планети, припадає на гірські породи, які становлять ядро, інше це водень і гелій.

Магнітне поле Урана має цікаву особливість. Вісь обертання планети майже збігається з площиною орбіти, і лінії магнітного поля скручені обертанням в довгий вихор за планетою. Напруженість магнітного поля приблизна Земній.

Нептун

Планета Нептун

Нептун – це восьма планета від Сонця і третя за масою в Сонячній системі.

Він був відкритий завдяки математичним розрахункам. Планета дуже активна. На фото добре видно хмари в атмосфері. Швидкість вітру в атмосфері сягає рекордного значення – 640 м\с. Планета належить до крижаних гігантів. Атмосфера складається з водню, гелію і метану.

Маса Нептуна в 17,2 раза більша за масу Землі. Діаметр по екватору більший у 3,9 раза. Середня відстань до Сонця близько 4497 млн км. Навколо Сонця рухається еліптичною, майже коловою, орбітою. Тривалість повного оберту – 164,8 земного року. Обертання навколо своєї осі -16 год. Прискорення вільного падіння в середньому в 1,14 раза більше ніж на Землі. Середня густина майже в тричі менша за земну і становить – 1,66 г/см3. Магнітне поле, на полюсах, майже вдвічі більше від земного. Природних супутників – 14. Кілець, які складаються з дрібних силікатних пилинок, чотири.

Основний шар хмар, розміщений на рівні тиску близько 3 атмосфер, складається із замерзлого сірководню. Температура там становить близько – 173oС. Вище, у холодній прозорій атмосфері, конденсуються рідкісні білі хмари замерзлого метану. Нижче, на рівні тиску 20 атмосфері температури близько – 70oС, міститься другий шар хмар із гідросульфіду амонію. Ще нижче розташовані хмари з водяного льоду.